Домашнє насилля

Проблема домашнього насилля в Україні нікуди не зникла. Згідно статистики на Національну гарячу лінію за 2022 рік надійшло 38 472 дзвінків з приводу домашнього насилля, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. Понад 90% з них стосувалися випадків домашнього насилля.

Насилля має різні прояви, найбільш поширене — психологічне. Його кількість в Україні сягає приблизно 53%. Для порівняння, на фізичне насильство припадає 28% запитів, ще 17% — на економічне. Найменша кількість звернень фіксується щодо сексуального насильства — 2%.

Однак варто розуміти, що це тема, про яку страшно і соромно говорити. Більшість заміжніх жінок навіть не підозрюють, що існують зґвалтування у шлюбі, тож не звертаються по допомогу.

Національна гаряча лінія — це не лінія 102, яка фіксує факт правопорушення і приїздить на нього. Вона є центром перенаправлення постраждалих до потрібних органів та організацій, які можуть допомогти локально.

Організація надає інформацію, як діяти у ситуації домашнього насилля, та усі необхідні контакти організацій захисту у регіоні, які можуть допомогти. Тож ти дізнаєшся:

куди звернутися;
як може допомогти та чи інша структура, наприклад Нацполіція чи Центр безоплатної правової допомоги;
як влаштуватися у притулок тощо.

Звернутися на гарячу лінію з протидії домашньому насиллю можна абсолютно безкоштовно у будь-який час доби. Для цього треба зателефонувати 116-123 з мобільного або 0 800 500-335 зі стаціонарного.

Полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

36011, Україна, м. Полтава, вул. Європейська, 37/40

Телефон / факс: (0532) 56-02-88

Email: poltava2.poltava@legalaid.pl.ua

Куди звертатися жертвам домашнього насильства

Домашнє насильство ‒ діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Який алгоритм дій постраждалої від домашнього насильства особи

По-перше, необхідно звернутися до головного суб’єкту з протидії домашньому насильству – поліції. Викликати необхідно у повноважений підрозділ Національної поліції. Поліцейські виїжджають на виклик, встановлюють необхідні обставини. Якщо є відео-, фотофіксація, їх необхідно надати працівникам поліції.

Працівники поліції складають протокол, який надалі передається до суду. Після розгляду справи та вироку суду відповідача, кривдника буде притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Яке покарання передбачене за вчинення домашнього насильства

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Вона тягне за собою накладання штрафу в розмірі від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт до 10 діб.

У випадках систематичного вчинення домашнього насильства (від 3 та більше разів), настає кримінальна відповідальність. За вчинення домашнього насильства винна особа карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Що таке терміновий заборонний припис

Також задля запобігання подальшим випадкам учинення домашнього насильства передбачено такий захід, як терміновий заборонний припис.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Які органи залучені до протидії домашньому насильству

Окрім поліції, у протидії домашньому насильству бере участь низка органів, які співпрацюють між собою. Це, зокрема, служба у справах дітей, центр соціальних служб.