Ви коли-небудь замислювались над тим, як це – бути дитиною в сучасному неспокійному світі дорослих? У століття інформації та безперервного шуму навіть дорослим людям часом складно домогтись того, щоб їх почули. А тепер уявіть, наскільки важче це дітям?
Хороші манери, вихованість допомагають легше долати шум і бути почутими. Манери – це свого роду соціальний клей, що дозволяє несхожим один на одного членам суспільства триматись разом. Батькам важливо навчити дітей мови етичних норм, щоб вони могли використовувати її при спілкуванні з однолітками, дорослими людьми й отримувати при цьому необхідні переваги.
Навчаючи дітей етикету й даючи їм набір керівних принципів управління взаємодіями, ми насправді озброюємо їх інструментами, які допоможуть їм бути почутими, розвиваємо їх віру у власні можливості й налаштовуємо на майбутні успіхи.
Отже, ось список із тридцяти двох правил етикету, яких батьки повинні навчити своїх дітей.
Привітання та прощання
Ці правила можуть використовувати також і дорослі люди в якості курсу підвищення кваліфікації. Послідовність і практика потенційних соціальних ситуацій призводять до вміння вести розмову в позитивному ключі, що з часом стає другою натурою:
1. Вітайте людину по імені, а якщо ви не знаєте, як її звати, спитайте. Привітання на ім'я – це знак поваги, який каже людині про те, що ви її цінуєте. Тому важливо навчити дітей завжди вітати дорослих людей на ім'я та по батькові або спитати, якщо вони не знають, як їх звати.
2. Ніколи не бійтесь перепитувати, якщо ви забули ім'я співрозмовника: люди розуміють, що іноді діти можуть забувати імена. З усіма таке буває. У цьому випадку цілком прийнятна фраза: «Вибачте, я не можу пригадати ваше ім'я, не могли б ви мені його нагадати?».
3. Намагайтесь дивитися співрозмовнику в очі: дивитись в очі людині під час спілкування з нею корисно не тільки дітям, а й дорослим. Крім того, навчіть дітей не відволікатись; в іншому випадку співрозмовник отримає сигнал, що він вам не цікавий. Погляд в очі – простий, але ефективний спосіб допомогти дітям завоювати серце кожної дорослої людини, яка зустрічається їм на життєвому шляху. Звісно, якщо такий зоровий контакт характерний для даної культури й соціальних норм.
4. «Приємно бачити вас»: важливо додавати позитивні коментарі на початку розмови. Прикладами таких коментарів є: «Приємно бачити Вас» або «Приємно завітати до Вас». Вихід за межі стандартного привітання показує, що дитина цінує людину, з якою розмовляє.
5. «Дякую за запрошення»: неважливо, куди ви прийшли – у гості пограти, у дитячий садок чи додому до бабусі, треба навчити дитину дякувати за запрошення, за клопоти, за турботу про себе; такі слова дадуть значно більший результат, ніж просте «дякую». Такі слова демонструють вдячність дитини – якість, якої так не вистачає сучасній молоді. Вони безумовно принесуть користь дітям у розмові з дорослими.
6. «Як ваші справи ...?» і вислухайте відповідь: ми всі автоматично питаємо «Як справи?», але найчастіше забуваємо дочекатись відповіді. Навчання дітей питати, а потім уважно слухати – перший крок до наступного правила етикету.
7. Запам'ятовування подробиць та активне слухання: це просте правило хорошого тону, але воно має суттєвий вплив на сприйняття вас іншими людьми. Запам'ятовування імен і конкретних деталей (наприклад, хвороби або недавнього повернення з відпустки) передбачає турботу й повагу.
На додаток, якщо ваша дитина сором'язлива й ховається за вами щоразу, коли ви зустрічаєте когось, треба приймати це... до певного моменту. Насправді, таким дітям просто потрібні «сценарії розмови» або мова соціальної взаємодії.
Виберіть деякі з перерахованих вище порад, наприклад, погляд в очі при привітанні, навіть із-за ваших ніг, якщо це необхідно, і працюйте над його вдосконаленням. Починайте повільно й поступово.
Не треба примушувати дитину обіймати й цілувати або іншим чином фізично взаємодіяти із членами сім'ї чи друзями. Соціально прийнятним способом угамувати почуття ображеного родича буде такий: «Я впевнений, що дитина обов'язково проявить до вас свої теплі почуття. Давайте не будемо форсувати події».
Фізичний простір
Діти надзвичайно фізично активні. Вони люблять бігати, стрибати, перекидатись і гратися. Додайте до цього обмежений контроль над спонуканнями та швидкість ніг, і ви отримаєте рецепт катастрофи, коли мова йде про взаємодію з дорослими людьми, особливо з тими, хто не звик або просто не любить товариство дітей. Навчивши дитину таких правил етикету, ви можете гарантувати, що вона зможе досягти успіху та справити враження навіть на найменш терплячих дорослих.
8. Будьте обачні – зупиняйтесь та оглядайтесь: діти часто перебувають у невинній невідомості щодо того, що їх оточує. У них одне спонукання змінює інше. Наприклад, ви прийшли з малюками в зоопарк, і в той час як ви розглядаєте слонів, вони раптом помічають щось цікаве в іншому місці. Не замислюючись ні на секунду про те, що знаходиться навкруги них, малюки біжать стрімголов і мало не потрапляють під колеса інвалідного візка літньої людини, яка починає хвилюватись та обурюватися зі зрозумілих причин. Дуже важливо, щоби батьки постійно нагадували дітям про необхідність зупинятись і дивитись обабіч, перш ніж рухатись далі, і не тільки при переході через проїжджу частину, а скрізь і завжди.
9. Червоне світло, жовте світло, зелене світло: ви, можливо, звертали увагу на те, що вчителі, тренери із плавання та футболу й багато інших дорослих наставників ваших дітей використовують цей цінний інструмент. Використовуючи зелене світло як дозвіл «іти», жовте світло, щоби «сповільнитись», і червоне світло для «зупинки», ви можете контролювати рух і переміщення дітей, не підвищуючи голос. Почніть використовувати цей метод як можна раніше, пропонуйте його малюкам як гру. Незабаром разом із практикою вони добре навчаться визначати, коли можна «йти», коли слід «пригальмувати» і коли вони повинні «зупинитись».
10. Прибираємо руки від скла: це правило може здатися трохи смішним. Навчіть дітей не чіпати руками, особливо брудними, скляні поверхні, щоб на них не залишалося плям, і ваш учитель танців, власник магазину, бібліотекар, лікар і багато інших людей будуть вам дуже вдячні.
11. Не хапайте, не вихоплюйте: це не тільки важливе правило етикету, а й безпеки. Розуміння цього приходить тоді, коли ви бачите, наприклад, як дворічна дитина вихоплює ніж з рук матері. Якщо ваша дитина любить вихоплювати предмети, забирайте в неї те, що вона вхопила, але робіть це ніжно, а потім красиво й повільно передавайте предмет назад малюку. Робіть це, доки дитина не зрозуміє, що вихоплювати що-небудь в інших людей неприпустимо.
Прийом їжі й поведінка за столом
Прийом їжі – це особлива зона етикету. З одного боку, хороші манери за столом надзвичайно важливі, з іншого – особливості етикету в цій сфері можуть змінюватись у залежності від культури та товариства. У міру дорослішання діти досить часто їдять разом з іншими людьми. Вони відвідують дні народження, проводять час із родичами, беруть участь у святкових обідах і ходять у гості до друзів. До того ж прийом їжі – це така сфера етикету, навчання якої можна починати з моменту народження дитини.
Коли дитина з нетерпінням накидається на груди матері при годуванні або вихоплює пляшку з дитячим харчуванням, у батьків з'являється чудова можливість почати навчання малюка правил доброго тону. Тримайте дитину та м'яко поясніть, що їй слід проявляти терпіння, а потім почніть спочатку. Маленькі діти ще не розуміють слів, але, урешті-решт, вони навчаться того, що коли будуть вихоплювати пляшечку перш ніж їм її запропонують або будуть засовувати руку під сорочку матері в прагненні отримати годування, то не отримають те, чого хочуть.
Малюків ясельного віку треба навчити не кидати їжу, користуватися столовими приборами й не запихати в рот великі шматки їжі. Дітям дошкільного віку можна розповідати про те, як правильно накривати стіл, приймати їжу з належними манерами та правильно накладати собі страви, використовуючи різні кухонні предмети.
Хороші манери за столом дуже важливі з моменту першого спільного сніданку дитини із другом до обіду дорослої людини з очільником. Під час прийому їжі в товаристві дитина може або досягти успіху або втратити його. Наступні поради повинні озброїти вашого малюка знанням найбільш актуальних правил прийому їжі в товаристві.
12. Їсти з чужої тарілки – навіть з тарілки мами – це погана ідея: в деяких сім'ях грають у гру, яка полягає в тому, що можна «красти» їжу з тарілок один в одного. Це може бути дуже смішним і прийнятним удома, коли вся сім'я бере участь у такій грі й отримує задоволення від неї, але вона стає не смішною, коли в неї втягують того, хто не розуміє таких жартів. Їсти їжу з тарілки іншої людини неприйнятно. Набагато краще ввічливо попросити добавки, навіть якщо мамі чи тату доведеться накласти дитині цю добавку зі своєї тарілки.
13. Не забувайте про внутрішні правила кожної сім'ї: у деяких сім'ях дітям дозволяється вставати з-за столу відразу після того, як вони доїдять усе. Однак в інших сім'ях усі члени сім'ї сидять за столом до того часу, доки останній з них не закінчить їсти. Навчіть дітей завжди цікавитись і дотримуватись будь-яких правил поведінки за столом господарів.
14. Скуштуйте їжу із ввічливості: у всіх нас є свої кулінарні пристрасті. На щастя, пішли в минуле ті дні, коли правилом доброго тону вважалось доїдати все, що лежить на тарілці. Однак слід навчити дітей куштувати трохи їжі, яка їм з якихось причин не подобається, просто із ввічливості та для того, щоби проявити повагу до господарів. Після цього цілком прийнятно сказати: «Прошу вибачення, я не великий любитель...» або «Я насправді не їм...». Твердо поясніть дітям, що в жодному разі не можна казати людині, яка їх пригощає, що подана страва виглядає огидно, жахливо або що вони терпіти її не можуть (це стосується і страв, приготованих мамою).
15. «Чи можу я допомогти вам?»: пропозиція своєї допомоги доречна в усіх сферах життя. Але пропозиція накрити стіл, прибрати зі столу або помити посуд уважається особливим проявом увічливості.
16. Серветка на колінах, лікті зі столу: у наші дні ці правила етикету вважаються старомодними й багато людей ставляться до них трохи недбало. Проте, оскільки в різних сім'ях існують різні традиції, слід навчити дітей цих правил поведінки за столом, щоб у будь-якій ситуації вони залишались на висоті.
17. Не тягнись ні за чим. Старе, але суворе правило. За нормами етикету не дозволяється тягнутися через весь стіл за чим-небудь. Усі батьки знають, якою неприємною є ситуація, коли дитина перекидає склянку й розливає її вміст на обідній стіл. Щоб не розлити чай на коліна сусіда й не примушувати нервувати всіх присутніх за столом, необхідно ввічливо попросити передати вам те, що ви хочете.
18. Дозвіл вийти з-за столу: це дуже важливе правило етикету! Як тільки дитина навчиться розмовляти, ви повинні познайомити її з тим, як необхідно правильно відпрошуватися з-за столу. Це може стати у пригоді не тільки після їжі. Щоразу, коли дитині необхідно залишити стіл, вона повинна вміти правильно просити дозволу зробити це.
Подарунки! (Та інші правила етикету на святах/у гостях)
Свята, дні народження – це ті події, на яких діти контактують з іншими людьми, часто без батьків. Тому під час прийомів і відвідування святкових заходів важливо знати правила доброго тону.
19. Запрошення: дитячі дні народження можуть бути витратними. Тому не завжди виходить запросити всіх, кого б ви хотіли бачити. Навчіть дітей роздавати запрошення обачно й не обговорювати майбутнє свято прилюдно, якщо тільки на нього не запрошені всі.
20. Відповідайте на запрошення: просто робіть це. Ніщо не засмучує сильніше, ніж занепокоєння із приводу того, чи достатньо у вас усього необхідного для проведення свята, чи його занадто мало, чи занадто багато. Письмово, по електронній пошті або по телефону заздалегідь повідомляйте сторону, яка приймає, чи зможете ви прийти.
21. Будьте добрим гостем і гостинним господарем: важливо навчити дітей як господарів цікавитися в гостей, чим би вони хотіли зайнятись, а в ролі гостей пропонувати свою допомогу при прибиранні після святкової зустрічі. Навчіть дітей радо зустрічати своїх гостей і створювати для них комфортні умови. Це закладе основу правильного управління соціальними ситуаціями в дорослому віці. Якщо дитина навчиться бути добрим гостем, це забезпечить їй більшу кількість запрошень у майбутньому.
22. «У мене це вже є, я хотів не це...» Треба просто дякувати: це правило говорить саме за себе. Навчіть своїх дітей бути ввічливими, приховувати своє розчарування й висловлювати вдячність за проявлену увагу.
23. Шукайте добрі слова, які можна сказати про подарунок. Важливе правило доброго тону свідчить: при отриманні подарунка треба дивитись дарувальнику в очі й дякувати. Але для того щоб домогтися ще більшого впливу на оточення, скажіть кілька хороших слів про подарунок, навіть таких простих, як: «Я не можу дочекатися, щоби почати користуватися цим».
24. «Дякую, що прийшли»/«Дякую за те, що запросили»: стандартні, але вкрай важливі слова.
25. Листи подяки: існує багато творчих способів висловити свою подяку, але найпростіше навчити дитину відправляти власноруч написані листи з висловленням вдячності тим людям, хто надіслав їм подарунок, хто зробив більше, ніж вимагають прості правила ввічливості, і тим дітям, які знайшли час, щоби прийти на день народження вашої дитини. Ці листи подяки можуть бути дуже простими, наприклад, «Дякую за (назва подарунка), (кілька хороших слів про подарунок)». Діти дошкільного віку можуть просто написати своє ім'я, а діти у віці початкових класів школи можуть переписувати ваші або писати власні листи.
Взаємодія з дорослими людьми
Хоча немає жодного сумніву в тому, що діти в наші дні більш відокремлені, ніж раніше, усім їм рано чи пізно доводиться взаємодіяти з дорослими людьми, які не є їхніми батьками. Наступні навички допоможуть полегшити ці взаємодії та зроблять дітей бажаними в будь-якому товаристві:
26. У бесіді з дорослими людьми чекайте, доки до вас не звернуться: це досить старомодне правило, що втратило свою привабливість в останні десятиліття. Однак у сучасному технологічному світі, де важко сказати, коли саме доросла людина зайнята, насправді дуже важливо, щоб діти не переривали людину, коли вона щось каже.
27. Навчіть дітей визначати паузу в розмові: майже всі батьки знають, що треба навчити дітей правильно вибачатись, але ХХІ століття рухається так стрімко, що треба зробити ще один крок уперед і навчити дітей правильно визначати паузу в розмові; пауза – це прийнятний момент, щоби почати казати щось самому.
28. Чи треба переривати співрозмовника: отже, ваші діти знають, як можна ввічливо переривати співрозмовника, і тепер прийшов час навчити їх визначати, чи треба взагалі втручатись у розмову. Зараз висвітлюється тема, близька дитині, чи в ній піднімаються дорослі теми?
Правила ввічливості при використанні телефонів і високотехнологічних пристроїв
У сучасному мінливому суспільстві миттєвого доступу надзвичайно важливо стежити за своїми словами, особливо надрукованими. У століття скріншотів, переадресації повідомлень, групового листування й випадкових одержувачів важливо, щоби слова або зображення доходили до тієї людини, якій вони призначені.
Особливо важливо почати навчати дітей правил етикету при використанні високотехнологічних пристроїв у ранньому віці, оскільки багато дітей у початкових і середніх класах школи вже мають до них доступ або власний мобільний телефон. Коли Інтернет-сумісні пристрої знаходяться в руках маленьких дітей, батькам треба звертати більше уваги на те, як малюки використовують їх, і вживати відповідні заходи за потреби. Ось кілька простих правил етикету в цій сфері.
29. Стежте за своїми словами: раніше цькування й переслідування (булінг) відбувались тільки очно. Більшість батьків навчають своїх дітей того, що дуже важливо проявляти доброту при особистому контакті з людьми, тому що булінг неприйнятний. Однак злі коментарі та образи тепер перейшли в кіберпростір і часто знаходяться поза зоною контролю дорослих. Докладіть усіх зусиль, щоб діти розуміли, що слова можуть поранити іншу людину.
30. Передавайте, відправляйте онлайн тільки те, що можуть бачити всі: ми всі чули розповіді про те, як зображення або текстові повідомлення випадково відправлялись не тій людині, якій призначались, або відправлялись тому, кому треба, але опинялись у чужих руках. Технології можуть бути небезпечними, і вкрай важливо навчити дітей поводитися з ними з особливою обережністю. Фотографії, тексти й повідомлення можуть віддаватись розголосу в Інтернеті. Діти не завжди бачать небезпеку заподіяння шкоди своїй репутації, поки не стає занадто пізно.
31. Ховайте свій телефон подалі при живому спілкуванні. Справді. Іноді це важко. Багато хто не дотримується цієї поради, але ми повинні навчити дітей бути присутніми при спілкуванні. Якщо ми зараз не навчимо їх зосереджуватись на поточному завданні, вони не навчаться цього ніколи. Навчіть їх не розпорошувати увагу. Використовуйте цю пораду й у ставленні до себе. Відкладайте телефон і приділяйте увагу дітям, вимикайте звук, якщо це потрібно, демонструйте малюкам, що ви їх цінуєте.
32. Жестикуляція серед усього іншого допомагає уникнути переривання телефонних розмов: навчіть дітей подавати й розуміти сигнали руками, щоб вони не переривали вас, коли ви розмовляєте по телефону. Тепер, коли персональні електронні пристрої поширились у світ бізнесу, усе більше стає поширеною робота вдома, у парку або на трибуні футбольного стадіону. Батькам для своєї користі важливо навчити дітей основних правил, щоб мати можливість завершувати свої телефонні розмови без непотрібного переривання.
Чудовий спосіб для досягнення цієї мети – навчити дітей користуватися сигналами рук. Сигнали можуть бути особливими у вашій родині, що задовольняють ваші конкретні потреби; обмежити вас може лише уява. Жестикуляція стане у пригоді не тільки при телефонних розмовах. Сигнали «ні» або «стоп» можуть перервати небажаний прояв поведінки без необхідності кричати на весь дім.
На закінчення
Вважається, що в сучасному світі правила етикету більш гнучкі, але при цьому ще більш необхідні. Диво полягає в тому, що коли ви дасте дитині ці прості інструменти, описані вище, то здивуєтесь тому, який позитивний вплив вони матимуть на її вміння управляти навколишнім світом.
Позитивна взаємодія виховує впевнених у собі дітей, а впевнена дитина – це щаслива дитина, яка стає щасливою дорослою людиною.
